Електромонтаж у ванній: як подружити воду з електрикою

У ванній кімнаті практично безроздільно панує стихія води. Але без електрики ванна також не обійдеться. Найскромніша потребує як мінімум освітлення, а трохи більш розкішна – хоча б розетки та декількох електроприладів. А близьке сусідство електрики та води дуже небезпечне. Тому електромонтаж у ванній виконується за особливо строгими правилами, мета яких – убезпечити здоров’я людини та збереження житла.

Зміст:

ПУЕ (правила улаштування електроустановок) відносять ванну до «приміщень із підвищеною вологістю». Це значно посилює вимоги до електропроводки та обмежує свободу дії при монтажі: адже електрика у присутності води набагато небезпечніша. А вода у ванній господарює в холодному та гарячому вигляді, у вигляді рідини та у вигляді пари. Через пару у ванній постійно підвищена вологість повітря.

Пара конденсується, рясно осідаючи на стінах, стелі, підлозі та на всіх предметах у вигляді крапель. Розбризкування та проливання води – цілком штатні ситуації для ванної кімнати. А людина, проводячи час у ванній, часто оголена і її шкіра мокра. Тут же можуть мешкати мокрі речі: наприклад, випраний одяг. Несподівано може з’явитися і «велика вода»: виною тому труба, що лопнула, протікаючий кран або навіть сусіди зверху.

Оскільки вода – відмінний провідник струму, крапля на оголеній ділянці дроту або конденсат на розетці може загрожувати коротким замиканням і, як наслідок, займанням. До оголеної ділянки струму людина може випадково доторкнутися: вологе повітря значно підвищує шанси удару струмом, а мокра шкіра набагато слабше чинить опір проходженню струму через організм.

Тому потрапити під розгніваний струм у ванній набагато небезпечніше для здоров’я, ніж, наприклад, у спальні. Вологість завжди сприяє корозії – ізоляція зношується швидше. Перепади температур – теж випробування на витримку для електропроводки. Металеві прилади, що знаходяться у ванній, також можуть опинитися під напругою. І тоді удару струмом не уникнути.

Попередити небезпеку і значно пом’якшити наслідки бозна як трапившихся неприємних ситуацій цілком здатна якісна проводка, змонтована в суворій відповідності міркувань безпеки.

 

Мідна. Прихована. Заземлена

Проводку у ванній кімнаті необхідно виконувати прихованою, тобто в штробах. Так вона буде максимально захована від води та вологості.

Має право на життя і гібридна проводка – та, яка біжить вздовж стіни у тубах чи кабель-каналах. Тут є одна надзвичайно важлива умова: металеві (тобто струмопровідні) канали необхідно виключити! Усі з’єднання провідників мають бути ретельно ізольовані.

Шляхи проводів по можливості повинні максимально розходитися із шляхами труб. Звичайно, не допускається варіант лежання кабелю на трубі.

Досвід показує, що алюмінієва проводка – погане рішення для будинку, а тим більше для ванної. Згодом такий кабель стає більш схильним до нагрівання і коротких замикань. Надійним та сучасним кабелем є мідний.

Необхідний кабель з подвійною ізоляцією: кожна з трьох жил має власний ізоляційний шар та всі три жили ізольовані від зовнішнього середовища додатковою загальною оболонкою.

Може виникнути питання: чому йдеться про три жили? Тому що фахівці рекомендують заземлювати проводку у ванній кімнаті, навіть якщо у всьому будинку вона не заземлена.

Заземлення та ПЗВ

Заземлення – приваблива характеристика електропроводки. Але цей «смаколик» входить у комплект лише будинків нового фонду та будівель після капремонтів. У старих багатоквартирних будинках найчастіше найближча точка заземлення – під’їзний щит. У власних будинках можна зустріти саморобне заземлення.

Але у ванній до заземлення більш суворі вимоги: по-перше, електропроводка із заземленням є обов’язковою, по-друге, металеві прилади у ванні повинні бути з’єднані загальною заземлюючою перемичкою. Перемичка входить у заземлення квартири – якщо таке є.

Власнику ж старої будівлі необхідно знайти заземлений щит у під’їзді. До нього підключити заземлювальний кабель, який дотягнути до своєї квартири і «повісити» на нього і перемичку, і заземлення електропроводки у ванній кімнаті. Кріплення проводити надійним болтовим з’єднанням. Якщо ж будинок власний, необхідно забезпечити заземлення самостійно. До речі: корпуси електроприладів також потрібно заземлювати за допомогою перемички, навіть за наявності заземлення через мережевий шнур і фільтр.

Крім того, окремо для ванної кімнати потрібен пристрій захисного відключення на 30 мА. Спільна робота заземлення та ПЗВ досить ефективна: заземлення відведе напругу з металевих предметів, а ПЗВ миттєво відключить електропостачання ванної у разі витоку струму, замикання або дотику до оголеного кабелю, мінімізувавши можливі неприємні наслідки.

 

Освітлення для ванної

У ванній кімнаті можна використовувати будь-які типи джерел світла: люмінесцентні, світлодіодні, галогенні, лампи розжарювання. Але необхідно, щоб усі прилади були захищені від вологи: індекс захисту необхідно вибирати не менше IP44 – IP45. Саме джерело світла має бути закрите герметичним плафоном. І, звісно, ​​заземлення металевих частин високовольтних світильників суворо обов’язково. Як простіший і щадний варіант – використовувати низьковольтні освітлювальні прилади (12 або 24 вольт). Вони найбільш безпечні для людини, тому що не завдадуть їй шкоди навіть у разі неполадок або замикання.

Розетки та вимикачі

ПУЕ рекомендує не встановлювати у ванній ні розетки, ні вимикачі. Дійсно, оперувати світлом можна ззовні ванної кімнати і так краще з точки зору безпеки. У невеликих ванних кімнатах це практично не завдає незручностей, але в більш просторих – хоча б один вимикач все ж потрібен. На допомогу приходять прилади із захистом від вологості не менше IP44 – тільки вони мають ліцензію на експлуатацію в таких кімнатах, як ванна.

Теоретично можна обійтися у ванній і без електроприладів. Можна протягнути їх мережевий шнур до найближчої розетки поза ванною. Але все це камінь у город і естетиці, і ергономіці. Тому, якщо вирішено обладнати ванну розетками, потрібно використовувати спеціальну вологозахисну фурнітуру. Від конденсату і бризок їх гнізда захищені ущільнювачем, ще для більшої надійності є кришка. Також розетка повинна розташовуватися якнайдалі від ванної та раковини (не менше 0,6 м, як наказують ПУЕ).

Доцільно поставити спеціальну розетку для електробритви.

Не варто розміщувати розетки та вимикачі на холодних стінах, де може утворюватися конденсат. Розетки повинні мати контакт заземлення: адже проводка ванної кімнати також має бути трижильним (фаза, нуль, заземлення).

Електроприлади

Всі стаціонарні прилади, призначені для ванної, припустимі: бойлер, гідромасажна ванна, рушникосушарка, пральна машина, витяжний вентилятор … Необхідно лише правильно організувати їх електропостачання (за правилами підвести кабель живлення або організувати розетку) і забезпечити заземлення металевих корпусів.

У той же час категорично не рекомендується користуватися у ванній незахищеними електроприладами (феном, наприклад) на малій відстані від ванни, раковини, душової кабіни. Краще скористатися ними поза ванною кімнатою.

Категорично не рекомендується у ванній кімнаті…

…Встановлювати електричні щитки.
…використовувати подовжувачі.

І, звичайно, повністю захиститися від «горючої суміші» електрики та води можливо лише у разі неухильного дотримання правил експлуатації електроприладів – звичайно, за наявності якісно змонтованої сучасної проводки у ванній кімнаті.

Якщо у Вас виникли запитання, Ви можете звернутися до наших співробітників. Крім того, наші менеджери допоможуть Вам купити провід, купити провід, який Вас зацікавив, а також необхідні комплектуючі. Наші телефони: 044-338-41-08, 067-281-27-01, 050-295-69-71, 093-158-74-41.

Вам також може бути цікаво: