Конструктивні параметри ЛЕП

Як і будь-яка інженерна споруда, повітряні лінії електропередач мають свої специфічні конструктивні характеристики. До них насамперед можна віднести довжину прольотів, стрілу провисання, відстань від проводу до поверхні землі або до будь-яких інших будівель або об’єктів, над якими проходить лінія, тобто її габарити. Розглянемо більш докладно кожен із цих параметрів.

Довжину прольоту становить відстань між двома сусідніми проміжними опорами ЛЕП. Ця характеристика залежить від напруги на лінії: для ЛЕП з напругою 0,4 кВ вона становить від 30 до 50 метрів. Більш точно можна визначити цю величину, знаючи тип використовуваних опор, марку та перетин проводу, а в деяких випадках і природні умови даної місцевості.

Стріла провисання – один із конструктивних параметрів повітряних ліній електропередач, що є вертикальною прямою, проведеною від уявної лінії з’єднання точок кріплення проводів на сусідніх опорах до нижньої точки провисання проводів між цими опорами. Фактично, ця величина також залежить від типу опор, марки та перетину проводу та клімату регіону, в якому проведена лінія електропередачі.

Габарит повітряної лінії електропередач є найменшою існуючою відстанню від проводів у кожному прольоті до землі або будь-яких інших природних об’єктів, будівель або споруд. Ці параметри строго регламентуються спеціальною документацією і залежать від напруги на лінії і від того, наскільки часто цю місцевість відвідують люди. У густонаселеній місцевості мінімальна відстань від проводів до поверхні землі має становити 6м, у важкодоступній та безлюдній місцевості цей показник зменшується до 3,5м, а в деяких районах, де немає ймовірності, що поблизу ЛЕП можуть виявитися люди — до 1м. Слід зазначити, що неприпустимим є проведення лінії електропередач над будинками. Горизонтальна відстань до будівель та споруд має бути не менше 1,5м, а якщо лінія проходить паралельно глухій стіні об’єкта, то допускається відстань 1м.

Проходження лінії електропередач по лісистій місцевості та іншим насадженням передбачає відстань не менше 1м від крони дерева до проводу за умови найбільшої стріли провисання. Розташування опор ЛЕП передбачено на відстані 1м від трубопроводу, 2м – від каналізаційних колодязів, 1м – від бензоколонок та заправок, від 0,5 до 1м – від місця розташування силових кабелів. Не рекомендується перетин ЛЕП з річками, придатними для судноплавства.

Якщо ж річка не використовується для судноплавства та замерзає в зимовий період, то габарит ЛЕП має становити понад 2 метри від найвищого можливого рівня води та 6м — від рівня льоду. Опори ЛЕП дозволяється розташовувати біля ріки на відстані, відповідній висоті самої опори.

Часто повітряні ЛЕП перетинаються з лініями зв’язку. У цьому випадку проводи електропередач завжди розташовуються вище, а відстань між ними та проводом зв’язку має становити мінімум 1,25м. Такі перетини допускаються лише в прольотах, при цьому на такій ділянці використовуються анкерні опори ЛЕП.

Мінімально можлива відстань при зближенні повітряної ЛЕП та лінії зв’язку – 1,5 – 2м. Особлива увага приділяється ділянкам перетину ЛЕП та залізничних магістралей або автомобільних доріг. Неелектрофіковані залізниці вимагають використання анкерних перехідних опор ЛЕП, а електрифіковані дороги перетинають із використанням кабельної вставки. Кут перетину в будь-якому випадку повинен бути максимально близьким до 90⁰.

Автомобільні траси, залежно від їхньої категорії, можна перетинати з використанням анкерних або проміжних опор. При цьому розмір цієї ділянки ЛЕП повинен становити 7-8м.

Виходячи з вищевикладеного, можна дійти висновку, що конструктивні параметри повітряної лінії електропередач визначають не лише ефективну її роботу, а й забезпечують безпеку навколишніх об’єктів і населення цього району. Тому при будівництві ЛЕП необхідно неухильно дотримуватися цих рекомендацій.